Auto Company

Видання

 

Іконостас з монастиря Скит Манявський

Майдан. Революція Гідності


Доба короля Данила

 

Народна ікона на склі.

 

Вернись із спогадів.. Володимир Івасюк

 

Личаківськи некрополь. Путівник.

 

Проходи по Личакову

 

Львівська цитадель

 

Український епізод Першого Ліонського собору


Хто і коли заснував місто Львів?

 

Як будувати рідну хату?

 

Конференції
Міжнародна наукова конференція "Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі" PDF Друк

 

29-30 листопада 2007 р. у Львові відбулася міжнародна наукова кон­ференція “Доба Короля Данила в науці, мистецтві, літературі”. Дослідни­ків різних наукових напрямків на два дні об’єднала тема вивчення спад­щини короля Данила. Ініціатором та головним організатором конференції виступив Мистецький фонд імені Короля Данила, за сприяння якого вже відбулося ряд культурологічних заходів, що мали певний резонанс серед львівської громади та поза її межами. Співорганізатором виступили кафед-ра історії середніх віків та візантиністики історичного факультуту Львів­ського національного університету імені Івана Франка.

Конференція зібрала значну кількість фахівців з історії, літератури, мистецтва, філософії, археології, медицини, котрі фахово чи дотично за­ймаються дослідженням доби Галицько-Волинського князівства. Учасни­ки, серед яких були також реставратори, лікарі, культурологи та свяще­ники мали змогу оцінити та переосмислити добу Короля Данила на рівні міждисциплінарного дослідження. Окремі доповіді спричинились до ак­тивних дискусій, котрі в підсумку дали новий поштовх до розширення до­сліджень та популяризації їх результатів.

На відкритті конференції з привітальним словом виступив Степан Кубів, один із засновників Фонду, директор ВАТ “Кредобанк”, який наго­лосив на тому, що Мистецький фонд ім. Короля Данила і надалі втілювати­ме у життя важливі культурологічні проекти, свідченням чого була наукова конференція. Привітальне слово від Наукового Товариства імені Тараса Шевченка виголосив Голова Товариства Олег Купчинський, який наголо­сив, що “…гуманітарна сфера життя народу, його історія, мова, етногра­фія, мистецтво потребують більшої уваги, бо хто добре й об’єктивно знає своє минуле, той може будувати своє майбутнє”, побажавши керівництву Фонду швидких і вагомих досягнень.