Auto Company

Видання

 

Іконостас з монастиря Скит Манявський

Майдан. Революція Гідності


Доба короля Данила

 

Народна ікона на склі.

 

Вернись із спогадів.. Володимир Івасюк

 

Личаківськи некрополь. Путівник.

 

Проходи по Личакову

 

Львівська цитадель

 

Український епізод Першого Ліонського собору


Хто і коли заснував місто Львів?

 

Як будувати рідну хату?

 

Міжнародна наукова конференція "Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі" PDF Друк

 

29-30 листопада 2007 р. у Львові відбулася міжнародна наукова кон­ференція “Доба Короля Данила в науці, мистецтві, літературі”. Дослідни­ків різних наукових напрямків на два дні об’єднала тема вивчення спад­щини короля Данила. Ініціатором та головним організатором конференції виступив Мистецький фонд імені Короля Данила, за сприяння якого вже відбулося ряд культурологічних заходів, що мали певний резонанс серед львівської громади та поза її межами. Співорганізатором виступили кафед-ра історії середніх віків та візантиністики історичного факультуту Львів­ського національного університету імені Івана Франка.

Конференція зібрала значну кількість фахівців з історії, літератури, мистецтва, філософії, археології, медицини, котрі фахово чи дотично за­ймаються дослідженням доби Галицько-Волинського князівства. Учасни­ки, серед яких були також реставратори, лікарі, культурологи та свяще­ники мали змогу оцінити та переосмислити добу Короля Данила на рівні міждисциплінарного дослідження. Окремі доповіді спричинились до ак­тивних дискусій, котрі в підсумку дали новий поштовх до розширення до­сліджень та популяризації їх результатів.

На відкритті конференції з привітальним словом виступив Степан Кубів, один із засновників Фонду, директор ВАТ “Кредобанк”, який наго­лосив на тому, що Мистецький фонд ім. Короля Данила і надалі втілювати­ме у життя важливі культурологічні проекти, свідченням чого була наукова конференція. Привітальне слово від Наукового Товариства імені Тараса Шевченка виголосив Голова Товариства Олег Купчинський, який наголо­сив, що “…гуманітарна сфера життя народу, його історія, мова, етногра­фія, мистецтво потребують більшої уваги, бо хто добре й об’єктивно знає своє минуле, той може будувати своє майбутнє”, побажавши керівництву Фонду швидких і вагомих досягнень.

 

 

Перше пленарне засідання розпочалося доповіддю відомого дослід­ника академіка Миколи Котляра (Київ). Його головна увага була зосеред­жена на проблемі функціонування князівського двору Данила Романовича, особливостей розподілу владних повноважень в межах конкретного мо­нархічного утворення. Учасниками дискусії стали професор Леонтій Вой­тович (Львів), проф. Алєксандр Майоров (Санкт-Петербург), проф. Олек­сандр Головко, проф. Юрій Ясіновський, доц. Роман Шуст.

Доповідь проф. Л. Войтовича “Король Данило: легенди і дійсність” стосувалась розвінчанню окремих історичних міфів, що виникли в пізні­ший час навколо особи Данила та його політики. Доповідач особливо зо­середив увагу на особливостях стосунків Данила з Золотою Ордою.

Проф. Алєксандр Майоров (Санкт-Петербург) представив доповідь “Международное положение Галицко-Волынского княжества в нач. ХІІІ в.: Роман Мстиславич и Штауфены”, висвітливши малознаний в історіогра­фії матеріал спроб політичної присутності Романовичів на території Цен­тральної Європи.

Доволі несподіваний, оригінальний спосіб висвітлення історичного минулого, побудований на самперед на застосуванні міждисциплінарних досліджень запропонували такі дослідники: Юрій Гудима “Здоров’я во­лодарів Галицького престолу. Спроба історико-медичного аналізу за літо­писними даними”, Андрій Гречило “Становлення символів Руського ко­ролівства (друга половини ХІІІ – початок ХІV ст.): версії й традиція” та Назар Федорак “Літописний герой і літописний персонаж: типи людських ситуацій у Галицько-Волинському літописі”. Доповідачам вдалось яскраво представити, як історичні, мистецькі та літературні джерела можуть плід­но співпрацювати з такими несподіваними для українських дослідників напрямками як медицина чи усна народна творчість.

Не менш цікавими були доповіді Романа Шуста “Грошове господар­ство Галицько-Волинської держави ХІІІ ст.”, Юрія Ясіновського “Гимно­графія у літургійних пам’ятках доби короля Данила”, Наталі Сиротинської “Успеніє Пресвятої Богородиці як головний празник Галицько-волинсько­го князівства та його музично-поетична інтерпретація”, Юрія Лукомського “Архітектура Галича ХІІІ ст.”, Володимира Овсійчука “Мистецтво за часів Данила Галицького”, Зоряни Лильо-Откович “Ікона Богородиці-Дороговказиці ХІІІ ст. з Успенської церкви села Дорогобуж”, Ярослава Онищука “Етнічні процеси на Волино-Подільському пограниччі напередодні утво­рення держави Данила Галицького”, Лариси Купчинської “Портрети Льва Даниловича у збірці ЛНБ ім. В. Стефаника”

Через диспут учасники конференції прийшли до спільного висновку, що необхідно і надалі поглиблювати наше уявлення про історичну минув­шину Галицько-Волинського князівства та постаті короля Данила зокрема як важливого елементу державницького виховання наступних поколінь, певного дороговказу для українських та закордонних дослідників. В за­ключному слові модератори конференції висловили спільну для всіх учас­ників думку, що передовсім варто відійти чи принаймні уникати усталених стереотипних штампів, котрі почасти панували в дослідженні даної про­блеми та спробувати ретельніше подивитись на історичне минуле західних земель України в контексті загальноєвропейської політики.

 

 

Ігор ЛИЛЬО

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити