"Відлуння твої кроків…" Саме з такою назвою у світ з’явився другий альбом про українського композитора і поета Володимира Івасюка. Упорядниками видання стала родина Івасюк - сестри Оксана, Галина і її чоловік, заслужений працівник культури України Любомир Криса. Видання вийшло при підтримці ЛОО ГО "Фронт Змін", Мистецького фонду імені Короля Данила, "Благодійного Фонду "Олега Наставського" та Видавничого Дому "Укрпол".

17 вересня 2011 року у львівському Палаці Мистецтв в рамках XVIII Форуму видавців відбулася презентація книг, виданих за сприяння Мистецького фонду імені Короля Данила, співзасновниками якого є Мирослав Откович, Володимир Турецький та Степан Кубів. Родзинкою презентації стали презентація спогадів про Володимира Івасюка "Відлуння твоїх кроків..." та нове видання незалежного культурологічного часопису "Ї" "Львів. 1939. 1940. 1941". 

В альбомі "Відлуння твої кроків...", презентація якого відбудеться незабаром, на 240 повно колірних сторінках зібрані спогади, інтерв’ю, статті та документи про українського композитора та поета Володимира Івасюка. Упорядником видання стала родина Івасюків. До видання окрім Мистецького фонду імені Короля Данила, долучилися ЛОО ГО "Фронт Змін", Благодійний фонд Олега Наставського, "Видавничий дім "Укрпол".

"Це вже другий альбом про Володю, виданий нашими спільними зусиллями, - розповідає художник, видавець, заслужений працівник культури України Любомир Криса. - А усе починалося з "Проходів по Личакову" та "Личаківського некрополя" - праць, над якими довелося працювати майже двадцять років. Та незважаючи на цінність музею під відкритим небом як для Львова, так і для світової культури, ніхто не наважувався допомогти з публікацією видання про цвинтар. У всіх були певні перестороги. Тільки завдяки Степану Кубіву та Фонду вперше Львів отримав вичерпну інформацію про Личаків".

"Відлуння твоїх кроків..." стало першим виданням до якого долучився наш благодійний фонд це буде не єдиний наш спільний проект", - розповів директор однойменного фонду Олег Наставський.

Цього року міжнародна спільнота відзначає 1000-літній ювілей заснування Софії Київської – за рішенням ЮНЕСКО про внесення події до Календаря пам’ятних дат. Хоч вчені і продовжують сперечатися щодо конкретного часу закладання першого каменю у підвалини величного християнського собору, він був і залишається для усіх нас святинею та підтвердженням ідентифікації української держави.

Від самого початку Софія Київська стала не лише головним храмом країни, а й духовним, політичним та культурним центром держави. Саме тут з’явилася перша на східноєвропейських землях бібліотека, тут вівся літопис, перепис та переклад книг, проводилися церемонії сходження князів на київський престол та відбувалися прийоми послів. За час свого багатовікового існування собор, який уособлює Мудрість Божу, був свідком и безпосереднім учасником багатьох історичних подій. Він пережив численні навали та окупації, панування кількох іноземних імперій. Проте вистояв, не втративши своєї краси та величності. Пам’ятає Софія і найвидатніші події у становленні української державності. На початку ХХ ст. саме на Софійському майдані були проголошені Універсали Центральної Ради Української держави 1917–1918 рр., а у 1991 р. Всеукраїнським народним віче підтримано Акт про державну незалежність України.

20 квітня 2011 року в Львівському Храмі Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор) відбулася презентація мистецького проекту " СІМ СЛІВ ХРИСТА НА ХРЕСТІ ", за мотивами однойменного музичного твору австрійського композитора Йозефа Гайдна.

Автором полотен був Народний художник України Мирослав Откович, автором ідеї та адаптації текстів Владика Йосиф Мілян Єпископ-помічник Київської Архієпархії, тексти читав о.Іван Любінський. В проекті також взяли участь  студенти театрального відділу Львівського державного училища культури і мистецтв, директор Наталія Грицишин. Акустику і звук забезпечила компанія "Ультрагоризонт". Організаторами заходу виступили "Мистецький фонд імені Короля Данила", Львівська філія національного науково-дослідного реставраційного центру України та фірма "Рамар".